Я смотрю мой Христос Тебе прямо в глаза
Словно преданный пёс, что ты хочешь сказать ?
Неотрывно слежу, слышу вздох Твоих фраз
Вечно не отвожу я в слезах своих глаз
Как собака скулю. Крошки жду со стола
Лишь бы милость молю от меня не ушла
Знаю я не достоин вообще ничего
Но с Тобою спокоен, Ты дашь мне всего
Дай мне всё, что по Слову ты дать обещал
Что вложил Ты в основу начала начал
Как собака скулю. Крошки жду со стола
Лишь бы милость молю от меня не ушла
Вот опять я упал, весь измазался в грязь
Сатана лист сорвал, тычет пальцем смеясь
В обнажённой плоти дух горит от стыда
Ну куда мне идти ? Скажи Боже куда ?!
Как собака скулю. Крошки жду со стола
Лишь бы милость молю от меня не ушла
И опять я стою, пускай будет гроза
Но Иисусу смотрю со слезами в глаза
Такой жалкий и нищий, слепой и нагой
Верю Он не освищет, Он брат мой Родной !
сергей рудой,
сша
55 лет христианин.
Пока горят мои глаза
Пока ещё дышу
Пока не высохла слеза
я для Христа пишу !
Прочитано 1838 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
